[500] apoplēcticus, a, um (ἀποπληκτικός), zum Schlagflusse geneigt, Plur. subst., apoplēcticī, ōrum, m., Firm. math. 3, 5, 4 u. 3, 14, 8. Cael. Aur. acut. 3, 5, 54.